Протокол № 1

засідання методичного об`єднання КК

Особливості організації навчально-виховного процесу в сучасній школі. Визначення пріоритетних напрямів діяльності школи на сучасному етапі в умовах реалізації Державних стандартів освіти, основних положень Концепцій Нової української школи та  національно-патріотичного виховання

від __________________

Присутні  __________ чоловік   __________________________________________________________________________

Відсутні ___________________________________________________________                      

Порядок денний:

 Практичне завдання :

1.Обговорення нормативно - правової базои й інструктивно-методичних рекомендацій МОН України щодо організації виховного процесу у 2018-2019 навчальному році та  інструктивно-методичних рекомендацій  ДОІППО , районного відділу освіти на ІV етапі роботи над науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства» . 

2. Про роль НУШ у процесі соціальної адаптації та виховання загальнолюдських моральних цінностей учнів молодшого шкільного віку.

3.  Про забезпечення життєдіяльності учасників НВП та створення для них безпечного освітнього середовища.

4. Попередження та протидія насильства в сім`ї.

Слухали 1. Керівника МОКК  Щегляк Л.Г.,  яка відмітила, що у  2018-2019 н.р. робота класних керівників повинна бути спрямована на підготовку молодого покоління до активного громадського життя, як того вимагає  Концепція національно – патріотичного  виховання  дітей та молоді.  Від рівня сформованості національної свідомості, активної життєвої позиції, моральності  сьогоднішніх учнів буде залежати процес розбудови української держави.  Про пріоритетні завдання перед педагогами детально подано у статті «Виховна робота» С.Гаврилюк   , директора методично-навчального центру здоровязберігаючих та виховних технологій Дніпровської академії неперервної освіти (виступ додається).Також класним керівникам були надані рекомендації , щодо проведення  у 2018/2019 навчальному році Першого уроку. Тему рекомендується обрати  самостійно, із урахуванням інтересів учнів та кожного класу окремо. Орієнтовними темами Першого уроку (серед багатьох інших) можуть бути такі: «Діти об’єднують Україну», «Найбільше ми хочемо миру на світі», «Є на світі моя країна, найчарівніша, як перлина», «Ми – діти європейської родини» (1-4 класи), «Над світом мир, як арка золота, з кінця в кінець поблискує дугою!», «Розкажемо Європі про себе», «Україна в сім’ї європейських народів» (5-9 класи), «Україна починається з тебе», «Вчимося жити в мирі і злагоді», «Ми будуємо Україну – європейську демократичну державу», «Європейські цінності – основа демократичної України» (10-11 класи) тощо. Мета Першого уроку – виховання ціннісного ставлення здобувачів освіти до суспільства і держави, виховання в учнів любові до Батьківщини, українського народу, державної мови, поглиблення знань учнів з історії європейської інтеграції та участі у ній України, формування загальнолюдських духовних цінностей, сприйняття ідей гуманізму, демократії та взаєморозуміння між народами, розуміння того, що від сумлінної праці й навчання кожного, від усвідомлення себе часткою українського народу залежить майбутнє і сучасне нашої держави. Варто звернути увагу, що 2018 рік (рішення Європарламенту від 27 квітня 2017 року) оголошено Роком культурної спадщини в Європі, ідея якого полягає у відкритті широкого доступу до культурної спадщини народів Європи, залучення широких кіл 5 мешканців Європи до участі у збереження унікальної культурної спадщини, а також презентації України та Чернігівщини на теренах Європи. Проведення Першого уроку має стати своєрідним імпульсом для розвитку дитячого волонтерського руху, організації благодійних акцій. Під час його проведення доцільно розпочати підготовку до Всеукраїнської освітньої кампанії «Голуб миру» під гаслом «Право на мир – 70-та річниця Загальної декларації прав людини» (створення учнями масових формацій у формі голубів; написання листів привітання та підтримки вимушено переселеним дітям та їх родинам, покази фільмів та їх обговорення, спрямовані на поглиблення розуміння питань миру), яку започатковано Представництвом Організації Об’єднаних Націй в Україні при сприянні Міністерства освіти і науки України з метою відзначення Міжнародного дня миру 21 вересня 2018 року.

Слухали 2 .Виступ Попелло І.О. про роль НУШ у процесі соціальної адаптації та виховання загальнолюдських моральних цінностей учнів молодшого шкільного віку. Вона відмітила , що ще Арістотель писав: "Морально прекрасною називають людину досконалої гідності…Адже про моральну красу говорять з приводу доброти: морально прекрасним називають справедливу, мужню, благородну і взагалі володіючу всіма добротами людину". Головною метою морального виховання на сучасному етапі є цілеспрямований свідомий процес формування гармонійної особистості, що включає гуманність, працелюбність, чесність, правдивість, дисциплінованість, почуття відповідальності, власної гідності, виховання патріотизму, любові до Батьківщини. На цій основі формуються особистісні риси людини, які включають в себе національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту. А внутрішня моральна свідомість кожного окремого індивідуума ґрунтується на його моральних якостях. Поєднання різних за функціями моральних якостей можна розглядати як своєрідний механізм поєднання моральної свідомості і поведінки особистості.  Ірина Олександрівна  наголосила , що сучасна педагогіка повинна ґрунтуватися на партнерстві між учнем, учителем і батьками. (Матеріали виступу додаються).

Слухали 4  . Виступ Захарчич Л.Р. , класного  керівника 8 класу, щодо попередження та протидії насильства в сім`ї. Вона зазначила, що   проблема попередження та профілактики випадків насильства – одна з основних проблем нашого часу.  Тому перед педагогами стоїть ряд важливих завдань:

     запобігання протиправним діям і вчинкам серед учнівської молоді;

      просвіта  учнівської молоді;

      профілактика жорстокого поводження з дітьми в сім’ї та школі і проявів насильства в учнівському середовищі;

      планування та організація заходів щодо запобігання насильства в сім'ї та школі.

Саме вирішення цих основних проблем дасть змогу:

§  створити системи профілактичної роботи в закладі;

§   набути знань прав дитини;

§   організувати  змістовне дозвілля та відпочинок учнів;

§   допомогти учням і їхнім батькам у захисті прав та інтересів;  

§  отримати дітям  навички знаходити вихід із кризових ситуацій;

§  знизити  кількість конфліктів між учасниками навчально-виховного процесу;

§  створити позитивний мікроклімат у навчальному закладі.

                                                                           (Виступ додається)

Ухвалили:

1.Скоригувати плани виховної роботи відповідно до вимог нових нормативних документів:

    родинне виховання;

    загальнолюдські моральні цінності;

    здоровий спосіб життя та превентивна освіта.

   2. Здійснити моніторинг професійної компетентності членів МО :

v  Діагностична картка труднощів методичної роботи

 класного керівника;

v  Діагностична анкета класного керівника

(ступінь  володіння вміннями і навичками виховної роботи).

       3.Розробити циклограму моніторингу з питань виховання  та соціалізації учнів на ІV етапі роботи над проблемою.

  4. Провести згідно циклограми :

·        Моніторинг рівня соціалізації учнів школи.

·        Діагностику соціально-психологічної адаптації учнів1, 5 класів.

·        Діагностику батьків та дітей  щодо проблем насильства в школі та в  сім`ї.

5. Провести   творчий діалог «Формування у дітей нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки та усвідомлення насильства як порушення прав людини».

6.Провести  інтерактивний  методичний захід

«Інноваційні погляди  Сухомлинського в світлі реформи нової школи»

7. Провести педагогічну вітальню  «Школа радості В.Сухомлинськогоу роздумах сучасних педагогів» до 100-ї річниці з  дня народження В.О.Сухомлинського» - «Навчально-виховне середовище сучасної школи» : аспекти педагогічної системи В.О. Сухомлинського»

Голова засідання _______________ Л.Г.Щегляк

Секретар:           _____________       А.А.Семенченко

      

Протокол № 2

засідання методичного об`єднання КК

Формування компетентнісного підходу як базової основи для розвитку успішної

самореалізації   здобувачів освіти  в умовах Нової української школи

Ключові компетентності й наскрізні вміння створюють «канву»,  яка є основою для успішної самореалізації учня – як особистості, громадянина і фахівця.

Концепція Нової української школи

від __________________

Присутні  __________ чоловік   __________________________________________________________________________

Відсутні ___________________________________________________________                      

Порядок денний:

1.     Оновлення  підходів до самоосвітньої діяльності класних керівників  в контексті стратегій модернізації освіти в умовах Нової української школи    .

2.     Про формування політичної культури, компетентності й толерантності особистості.

3.     Роль учнівського самоврядування в демократизації життєдіяльності учнівських колективів, її соціальній адаптації.

4.     Проблеми адаптації  в нових  умовах навчання учнів 1 та 5 класів.

Слухали 1.Заступника директора з НВР Конюхову Н.О., яка відмітила, що оновлення  підходів до самоосвітньої діяльності класних керівників  в контексті стратегій модернізації освіти в умовах Нової української школи   є надзвичайно важливими.

1. Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань та практичних умінь. Отже, проблема самоосвіти стає все більш актуальною. Завданням методичних служб на даному етапі є максимальне використання творчого потенціалу педагогів. Актуальність самоосвіти педагога зумовлена також психологічними аспектами та специфікою вчительської праці.

2. Самоосвіта педагогів являє собою органічну складову безперервної педагогічної освіти, хоча і досить специфічну складову. Її специфіка полягає в тому, що  в процесі самоосвіти суб’єкт і  об’єкт освіти  виступають в одній особі. Самоосвіта педагогів є безперервний,  особливим чином організований процес розвитку та збагачення сукупної культури педагога на основі сформованих в нього освітніх потреб. Цей факт зумовлює особливе місце самоосвіти в системі післядипломної освіти педагогів.

3. Основним змістом самоосвіти є оновлення і вдосконалення знань, що є у спеціаліста, його умінь і навиків з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності. У сучасному суспільстві постійна самоосвіта, з одного боку, все більше стає умовою успіху в професійній діяльності, а з іншої – і це особливо важливо – воно захищає від інтелектуального зубожіння особистості.

4. Педагогічна самоосвіта здійснюється різними засобами: систематичне вивчення новинок художньої, спеціальної і педагогічної літератури, при цьому робляться нотатки, складаються конспекти або тези. Багато вчителів мають спеціальні картотеки, які допомагають використовувати необхідний матеріал. Самоосвіта дає ефективні результати у тому випадку, коли вона здійснюється цілеспрямовано, рівномірно й систематично.

5. Апробація нових форм методичної роботи на кафедрі, їх різноманітність допомагають підтримувати у вчителів інтерес до предмету , прагнення до вдосконалення та запобігають професійному вигоранню. Реалізація творчого потенціалу вчителя, його самоосвітньої діяльності найбільш ефективно відбувається за таких умов, як: створення сприятливого психологічного клімату, атмосфери творчого пошуку новизни; регулярне і своєчасне фіксування досягнень кожного педагога; урахування при плануванні відповідності творчого потенціалу кафедри з реальними завданнями; стимулювання ініціативи; прояв довіри і поваги до індивідуального педагогічного доробку кожного педагога.

6. Педагогічна самоосвіта – цілеспрямована, наближена до дослідницької, самостійна діяльність педагога з удосконалення педагогічних знань, вмінь з метою застосування у професійній діяльності. Для створення мотивації педагога до самоосвітньої діяльності використовуються різні засоби управлінського впливу, які складають систему чинників, завдяки яким особистість вчителя саморозвивається.

 Результативність такого впливу залежить від структури процесу управління самоосвітньою діяльністю, який передбачає: під час підготовки – з'ясування мети діяльності і взаємин, що складаються між її учасниками; визначення завдань і планування роботи; під час здійснення – організацію діяльності, аналіз ходу процесу і його корекцію; під час підведення підсумків – аналіз ефективності зробленого, визначення нових завдань.

         7. Ефективність процесу самоосвіти багато в чому залежить від диференційований підходу до роботи з різними категоріями вчителів на основі створення нової модульної системи в організації науково-методичних об’єднань,  яка б знизила розрив між рівнями методичної майстерності вчителів.

                                                                         (Виступ додається)

Слухали 2. Брагу І.В. , класного керівника 9 класу про формування політичної культури, компетентності й толерантності особистості. : Вона відзначила, що "Толерантність – це передусім визнання права кожної людини на самобутність, неповторність її внутрішнього світу". В процесі виховної діяльності учень має уточнити й доповнити це лаконічне визначення наступним: "Толерантність – це усвідомлення відмінності іншого і намагання зрозуміти його цінності та особливості світогляду, не поблажливість, але й не байдужість, не мовчазна терплячість до спотворених форм поведінки людей, проте й не вседозволеність, що часто межує з агресією й неодмінно призводить до прихованих чи відверто виражених конфліктів".

На мій  погляд, для того щоб зробити процес формування толерантної особистості не стихійним, а цілеспрямованим, необхідна організована педагогічна діяльність у загальноосвітньому навчальному закладі. Саме тому реалізація програми з формування толерантності передбачає також неодмінну підготовку педагогів до здійснення виховання толерантності підлітків старшого віку, а отже, необхідним є

підвищення рівня їх толерантності у професійній діяльності.

Шлях до толерантності – це серйозна, емоційна, інтелектуальна праця і психічна напруга, бо він можливий на основі зміни самого себе, своїх стереотипів, своєї свідомості. Найбільш актуальним процес формування толерантності, на наш погляд, є для підлітків. Саме в цьому віці починає формуватися почуття культурної ідентичності людини, а відповідно підвищується інтерес до питань культурної приналежності.

                                                                  (Виступ додається)

Слухали 3. Педагога – організатора школи Жадан І.В. про роль учнівського самоврядування в демократизації життєдіяльності учнівських колективів, її соціальній адаптації. Школа — це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота в нашій школі  спланована так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями демократичного діалогу між поколіннями.

Участь молодого покоління в учнівському самоврядуванні – важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до організаційної роботи, підготовки різноманітних заходів у школі, ефективної комунікації з усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є: забезпечення реальних прав та обов'язків органів самоврядування; підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування; кваліфікована, тактовна допомога; цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, керівництва справами школи.

Без учнівського самоврядування процес гармонійного становлення та розвитку особистості неможливий, тому учнівське самоврядування в нашій школі активно розвивається і задовольняє потреби сучасного учнівського колективу.

                                                        (Виступ додається)

Слухали 4.  Попелло І.О. : проблеми адаптації  в нових  умовах навчання учнів 1 класу. Вона відмітила, що результатом процесу педагогічної адаптації першокласників є показники особистісного зростання дитини, а саме:

-         формування позитивного ставлення до школи ; здатність до прийняття шкільних вимог, правил та оволодіння своїми безпосередніми бажаннями;

-         уміння знаходити контакт і підтримувати його з дорослими та ровесниками;

-         вміння засвоювати навчальний матеріал; використовувати інформацію для прийняття власних рішень;

-         здатність до самостійного і творчого виконання навчальних та інших доручень;

-         відповідальність, уміння довести справу до її логічного завершення.

Учні класу з інтересом включаються у нову навчально-ігрову діяльність, почувають себе комфортно у спілкуванні з однолітками. Спостереження за першокласниками дає змогу вибудувати корекційну діяльність, направлену на всебічний розвиток особистості.

                                                                (Виступ додається)

Виступила Семенченко А.А., класний керівник 5 класу, яка зазначила, що адаптація 5-класників багато в чому схожа з адаптацією першокласників.Що викликає стрес у молодших школярів? Різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній - все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими.

     П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:

1) Слабка навчальна підготовка у початкових класах.

2) Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.

3) Нерозвинута воля - небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Завдання учителя-предметника , батьків допомогти дитині повірити у власні сили і досягати нових вершин.

                                                                (Виступ додається)

Ухвалили:

1.  Провести  психолого-педагогічний  семінар для учителів  «Психологічні основи особистісного зростання педагога».

2.Провести діагностику толерантності особистості

(для учнів 5-9 класів)

3. Розробити Пам’ятку членів учнівського самоврядування

4. Узагальнити матеріали адаптації учнів 1-го та 5-го класів та обговорити на педраді  у грудні 2018 року.

Голова засідання _______________ Л.Г.Щегляк

Секретар:           _____________       А.А.Семенченко

Протокол № 3

засідання методичного об`єднання КК

Педагогіка партнерства як ключовий етичний компонент та основа формування інноваційного освітнього простору Нової української  школи: основні ідеї, сутність, перспективи

Якщо  вчитель став другом дитини, якщо ця дружба осяяна благородним захопленням, поривом  до чогось світлого, розумного, у серці дити ни ніколи не зявиться зло

                                                                                                                          В.О.Сухомлинський

від __________________

Присутні  __________ чоловік   __________________________________________________________________________

Відсутні ___________________________________________________________                      

Порядок денний:

1.Про формування в учнів високого рівня національної свідомості й самосвідомості, почуття патріотизму та шанобливого ставлення  до історії, культури рідного народу.

2.Посилення системної роботи з формування правової культури учнів.

3.Виховання  в учнів поваги до Конституції, законодавства, державних символів і любові до державної мови.

4. Організація проектної діяльності учнів як складова процесу соціалізації особистості.

Слухали 1. Захарчич Л.Р., яка вімітила, що перед учителями-філологами проблема духовно-морального і патріотичного виховання стоїть особливо гостро. Адже ми маємо дуже сильну зброю - це слово, художня мова, книга.  Вихованню особистості, формуванню особистих якостей людини-патріота допомагають такі розділи програми з літератури: «Усна народна творчість», «Краєзнавство», «Література рідного краю», «Героїчне минуле у літературі», «Мистецтво бути людиною», «Література проти війни» та ін. Справжній урок літератури – це урок виховання громадянськості, почуттів добра і краси, утвердження високих моральних ідеалів, формування гармонійно розвиненої особистості, активної життєвої позиції учня. Завдання учителя словесника полягає в тому, щоб засобами художнього слова зуміти знання перетворити в переконання, зробити ці ідеї осмисленими, усвідомленими, глибоко продуманими.  На уроках української мови пояснюю значення діалектних та застарілих слів, фразеологізмів, що сприяє поповненню словникового запасу учнів, звертаю увагу на вивчення українського побуту: старовинні речі, їх призначення, народний одяг, його символічні елементи, з’ясовую наявність у сім’ях переданого у спадок старовинного одягу. Вважаю, що учні мають чітко усвідомлювати себе частиною своєї сім’ї, родини, тому що слова «рід», «родина», «народ» - одного кореня, тож людина не любитиме своєї Батьківщини, якщо цурається батька, матері родичів, рідної мови. Учні розповідають про своїх батьків, дідусів, бабусь, їх професії й захоплення, традиції своїх родин. Пропоную школярам створити «Родовідне дерево» і прокоментувати його своїм однокласникам

Переконана, що для розвитку інтересу до знань велике значення мають вдало дібрані пісня, картина, вірш, легенда тощо, які стають об'єктом переказу, опису, роздуму, аналізу. Вони відкривають учням світ у живих барвах, яскравих і трепетних звуках і є неперевершеним зразком мистецтва. Це все розвиває спостережливість, виховує доброту, милосердя, співпереживання, акторські здібності, уміння уявляти, знати традиції інамагатися їх зберігати.

При опрацюванні композиції художніх текстів пропоную методично грамотні й сучасні завдання на відповідність між частинами твору та подіями, художнім засобом і відповідним літературознавчим терміном, цитатою, визначення складових сюжету, позасюжетних елементів тощо. Для характеристики художніх образів пропонуються різноманітні види активізації навчальної діяльності учнів, оформлених у схемах, таблицях. Наприклад, «Інформаційне гроно», «Міні-дискусія», «Займи позицію». Формування духовності, патриотизму – процес складний і довготривалий, тому не треба сподіватися на швидкий результат, але потрібно знати й вірити, що наші вихованці будуть рости справжніми патріотами, відповідальними, уважними до оточуючих і близьких людей, цілеспрямованими, організованими. Адже саме такою, на мою думку, має бути людина майбутнього. (Виступ додається)

Стратій Н.В. з досвіду роботи  презентувала основні напрямки роботи з молодшими школярами по реалізації  патріотичного виховання.  Його основними складовими є любов до народу, його  мови, історії, культури, а формами роботи – рольові ігри, проекти, години спілкування, інтелектуальні ігри, вікторини, інсценізації, благодійні акції, випуски класної газети, фото колажі , усні журнали, обговорення мультфільмів та кінофільмів, прочитаних творів, слухання музики, екскурсії та заочні подорожі. А ще вона зазначила, що сім’я –перший  і найголовніший осередок суспільства. Саме з неї починається формування понять «Батьківщина», «Мала батьківщина».  А тому виховання поваги до своєї сім'ї, гордості за свою родину, відродження багато в чому втрачених в наші дні понять сімейної історії, сімейної реліквії, сімейної традиції є одним із напрямків патріотичного виховання.

         (Матеріали презентації в друкованому й електронному вигляді додаються)

Слухали 2.  Чекачкову Ю.О.,  КК 6 класу, яка наголосила на необхідності посилення системної роботи з формування правової культури учнів.    Завдання правового виховання  у загальноосвітньому навчальному закладі можуть реалізовуватися наступним шляхом:

Ø правоосвітні навчальні заняття з учнями;

Ø правоосвітня робота з батьками;

Ø попередження правопорушень серед учнів;

Ø проведення загальношкільних правових заходів;

Ø співпраця з правоохоронними органами;

Ø участь учнів у роботі шкільного органу самоврядування;

Ø позакласна правоосвітня робота з учнями.

Правове виховання в школі має здійснюватися засобом цілеспрямованого впливу на організацію навчально-виховного процесу за такими напрямами:

Ознайомлення школярів з елементами правової освіти починається вже в школі І ступеня на класних годинах спілкування. Основним змістом правового виховання в 1-4-х класах має бути моральне виховання. Діти вчаться співпереживати, поважати думку й інтереси іншої людини, керувати своїми почуттями, домовлятися, оцінювати власні вчинки та вчинки однолітків,  бути справедливим. Тобто закладаються перші уявлення про права людей та право як регулятор стосунків між людьми.

У середніх і старших класах учні отримують певні знання щодо теоретичних засад демократії, історичного досвіду і життя сучасних демократичних суспільств, взаємозв’язку політичної та економічної системи, прав людини і механізмів їх захисту.

При цьому слід спиратися на вікові та психологічні особливості дітей, оскільки це дозволяє виділити конкретні групи правового впливу, а саме:

- з 7 до 11 років – формування понять справедливості, засвоєння норм моралі, правових почуттів, правильного уявлення про основні права і обов'язки школярів перед державою, школою, класом, сім'єю;

- з 12 до 15 років – формування правової свідомості на основі засвоєння підлітками положень про правовий статус громадянина України, про соціальні цінності права, правопорядку, законності;

- з 15 до 17 років – розширення правових знань, формування уявлень про роль держави і права у суспільному розвитку.

2. Введення змісту правового виховання до вже існуючих шкільних заходів.

Розробка і впровадження тематичних блоків у процесі виховної роботи. можливе введення окремих елементів змісту правового виховання при організації  дозвілля і відпочинку школярів.

Організація правового виховання під час позакласної та позашкільної діяльності. Для цього застосовуються найрізноманітніші форми та методи роботи: традиційні зустрічі з працівниками правоохоронних органів, з викладачами правових дисциплін  ВНЗ, екскурсії, які мають правовиховне спрямування, диспути, дебати, заходи змагального характеру. Це дає  можливість учням набути безпосереднього досвіду в реалізації прав і свобод людини, сформувати організаційні та комунікативні вміння.

4. Організація демократичного шкільного життя з широким залученням учнів до процесу самоврядування.

Школа як цілісний інститут є середовищем реалізації правової освіти і виховання. Правові навички діти засвоюють, беручи участь у повсякденному житті школи, спільноти, громади. При цьому школа може виступати як модель світу дорослих.

         Ефективне правове виховання можливе лише за реалізації прав і свобод людини в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та вчителями є для учнів практичним прикладом толерантності, взаємоповаги, відкритості, демократизму.

Успішність здійснення правової освіти та правового виховання значною мірою визначається методами, які використовуються педагогами в процесі роботи.

Пріоритетну роль у громадянському, правовому вихованні мають відігравати активні та інтерактивні методи, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення. При цьому не слід нехтувати традиційними: лекції, диспути, бесіди, самостійна робота з періодикою, написання рефератів, учнівські доповіді, повідомлення.

Застосування наведених форм і методів правого виховання створює умови  для формування в особистості поведінкових норм, здатності адаптуватися до нових соціальних умов, орієнтуватися в них, захищати свої права, поважати інтереси і права інших.

Правове виховання може бути ефективним лише за умови створення правового простору в класі та школі на засадах взаємної довіри, поваги до прав і свобод, толерантності, забезпечення умов для розвитку в учнів почуття власної гідності. У навчальні плани правового виховання доцільно внести лекції на тему:

-        «Знай і виконуй правила для учнів»;

-        «Кожна дитина під захистом»;

-        «Конституція у моєму житті»;

-        «Знай свої права – захищай обов’язки»;

-        «Конституція – головна правова книга»;

-        «Відповідальність неповнолітніх»;

-        «Адміністративні правопорушення»;

-        «Декларація прав людини та Україна»;

-        «Ювенальна юстиція»;

-        «Права і обов’язки громадян України»;

-        «Закон обов’язковий для всіх»;

-        «Державні символи України».

бесіди на тему:

-        «Кожна дитина під захистом»;

-        «Держава. Право. Закон»;

-        «Основні документи, що захищають права дитини»;

-        «Про заборону паління на території навчального закладу»;

-        «Я громадянин України!»;

-        «Відповідальність неповнолітніх за правопорушення, вживання та розповсюдження наркотиків»;

-        «Відповідальність за крадіжку»;

-        «Гортаємо сторінки діяльності ООН»;

-        «Права людини і закон – реальність, історія, майбутнє»                                

-        «Знай свої права»;

-        «Права та обов’язки дитини»;

-        «Правова поведінка та юридична відповідальність»;

-        «Жити по закону - захистити себе»;

-        «Виконання законів і норм поведінки – обов’язок кожного громадянина».

Правове виховання - це цілеспрямована, повсякденна, систематична діяльність людини з оволодіння правовими знаннями, формування позитивних правових мотивів і настанов, навичок правомірної поведінки, що полягає в самостійних зусиллях, спрямованих на вироблення звички до активної правомірної поведінки.     

Жадан І.В., педагог-організатор школи наголосила на важливості організації робота учнівського самоврядування в школі, яка дозволяє без особливих складнощів запровадити систему отримання  практичних навичок учнями у громадянській та правовій сферах.  Первинні прояви демократичного суспільства закладаються в учнів в ході  діяльності органів шкільного самоврядування. Участь у шкільному житті навчального закладу, можливість відчути себе частинкою правової шкільної країни, право обирати і бути обраним до  учнівського керівництва школи створюють умови для формування демократичних поглядів учнів, розвитку навичок жити у соціумі,  розуміння ними принципів діяльності соціальних інституцій, готують їх до самостійного життя.

Цілі учнівського самоврядування в школі:

-        формування соціальної активності учнів, їх свідомого ставлення до життя, що базується на демократичних і громадянських цінностях;

-        формування власної громадянської позиції кожного учня;

-        формування в учнів розуміння необхідності дотримання «       правил гри» та покарання за їх порушення;

Учнівське самоврядування має двоступеневу структуру: загальношкільну і класну. Від кожного класу до парламенту школи делегують одного представника, якого обрали однокласники і який відстоюватиме інтереси класу на зборах. Всі представники розподіляються по секторах:

-        навчальний;

-        культурно-масовий;

-        дисципліни і порядку;

-        зв’язків з громадськістю та інформації;

-        спортивний.

Формування правової свідомості учнів є пріоритетним у завданнях сектору дисципліни і порядку. Цей сектор  здійснює контроль за відвідуванням учнями занять, веденням чергування, ставленням кожного школяра до своїх обов’язків.

Слухали 3   Тараненко Н.Г. про  виховання  в учнів поваги до Конституції, законодавства, державних символів і любові до державної мови. Вона відмітила, що  національно-патріотичне виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів, відведення належного місця “спільно-взаємодіючій діяльності” як на уроках, так і в позаурочний час; гуманізації взаємин у системах “учитель-учень”, “учень-учень”; використання вчителем демократичного стилю спілкування з учнями; створення умов для творчої самореалізації кожної особистості.  У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій. У початкових класах соціальна і громадянська компетентності як ключові є міждисциплінарними та інтегруються через усі освітні галузі і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, дотримання соціальних норм і правил.

Найважливішим виховним  спрямуванням змісту національно- патріотичного виховання є формування в учнів  найбільш значущих  для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», віри у свої сили, талант, здібності; виховання  творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей, розуміти  значення життя як найвищої цінності.

Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів – ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми. Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані,  що уміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для  вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

Доцільно впровадити виховні проекти: «Рідний край, де ми, живемо, Україною зовемо», «Я і моя родина», «Моя маленька батьківщина». Проводити тематичні виховні години, бесіди за темами: «Славетні українці», « Козацькому роду немає переводу» і ін. Проводити конкурси малюнків, оберегів, організувати написання листів та малюнків воїнам АТО. Акцент у виховній роботі перенести на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв та ін.

Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності:ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами.

Москаленко Ю.О., класовод  3 класу зазначила , що дуже важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України. У навчально-виховний процес  мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Також важливою є  інформаційно-просвітницька робота з батьками, спрямована на формування  толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників  кримінальної міліції.

Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського  та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді  духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

Ухвалили:

1.     У виховній  роботі  з класними колективами керуватись Методичними  рекомендаціями щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах:

·        виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну;

·        виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності;

·         системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни;

·        важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування  нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України;

·         формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

2.Підготувати :

Ø випуск інформаційно-методичного дайджесту : Педагогіка партнерства-новий формат педагогічної діяльності вчителя Нової української школи

Ø  психолого-педагогічний  теоретичний семінар «Лабораторія проблем родинного виховання як шлях до соціалізації особистості дитини»

3.Провести моніторинг сформованості у школярів громадянських та патріотичних   якостей : «Патріотизм у розумінні молоді».

4.  Розробити  методичний кейс «Психологічні аспекти формування компетентностей в учнів.»

Ø Психологічний тренінг для педагогів та батьків «Школа  як розвиток громади»

Ø  Методичні дебати «Проблеми адаптації першокласників та  учнів 1,5 класів в умовах стандартизації освіти та Нової української школи.

Голова засідання _______________ Л.Г.Щегляк

Секретар:           _____________       А.А.Семенченко